Народжена в Литві, виросла в Латвії! Незважаючи на труднощі, пережила дві війни та часи радянських переслідувань. Наріжний камінь храму закладено 9 травня 1865 року. Тоді це була територія Ковенської губернії Російської імперії.
Свій храм власними силами зводили місцеві господарі. Майже половину коштів, необхідних для будівництва храму та облаштування інтер'єру, пожертвувала сама Будберзька громада та власники навколишніх маєтків. Пожертви також надходили від лютеранських громад у Єлгаві, Біржах, Тарту, Петербурзі та Німеччині. Серед жертводавців були Товариство Густава Адольфа (Німеччина), прусський король Вільгельм, ганноверський король Георг. Барон фон Будберг продав цеглу та черепицю для будівництва церкви зі знижкою 20%. Перше богослужіння в ще недобудованій церкві відбулося 11 грудня 1866 року.
Після заснування незалежної Латвійської держави у 1918 році церква опинилася на території Литви. У 1921 році цю територію, а також Акністе та Укрську волость, Латвія отримала від Литви в обмін на Палангу та Швянтої.
Під час Другої світової війни було зруйновано шпиль церковної вежі, а російські солдати знищили орган, побудований Августом Мартіном. І орган, і шпиль церковної вежі відновлено з Божим благословенням завдяки жертводавцям та ентузіазму громади. Храм має статус культурно-історичної пам'ятки.
Лютеранська церква Святого Павла в Будберзі ніколи не була зачинена для богослужінь і продовжує діяти й донині. Богослужіння відбуваються у третю неділю кожного місяця о 15:00. Богослужіння не проводяться від Різдва до Великодня.
24 травня 2025 року лютеранська церква Святого Павла в Будберзі відсвяткувала 160-річний ювілей.
Особливе значення тут має й пам'ять – у церковному саду є місце, пов'язане з висланими, і дерева, що тихо розповідають про тих, кого було забрано, але не забуто.
Твоя пожертва – це не просто фінансування, це внесок у місце, яке має душу. Кожне євро допомагає крок за кроком відновлювати та зберігати Будберзьку церкву для прийдешніх поколінь.
